Понад 40% відчувають тривогу після роботи: Як українські редакції долають травматичний контент
Національна спілка журналістів України (НСЖУ) на Donbas Media Forum презентувала проєкт «Від травми до психологічної стійкості: практики підтримки в українських редакціях». Дослідження, що включає опитування майже 100 медійників та 12 інтерв’ю з редакторами, зміщує фокус з обговорення проблем ментального здоров’я на вивчення та поширення успішних кейсів його підтримки.
Як зазначила перша секретар НСЖУ Ліна Кущ, ментальне здоров’я має бути визнане частиною безпеки журналістів. Нинішня мета — не просто говорити про негативні наслідки війни на психіку, а вивчати, як українські редакції побудували свою роботу, враховуючи ці реалії.
Ключові проблеми та статистика
Результати опитування виявили гостру необхідність у системній психологічній підтримці:
- Понад 40% медійників відчувають, що травматичний контент «не відпускає» після роботи, спричиняючи безсоння та тривожність.
- Майже 50% опитаних зізналися, що живуть «лише сьогоднішнім днем», не маючи змоги планувати навіть найближче майбутнє.
- Водночас, 52% респондентів регулярно працюють з психологами.
«Стирається грань між особистим і професійним. Одна з респонденток зазначала, що вона заплющувала очі перед сном і бачила все те, що знімала вдень», – прокоментувала дослідниця опитування Валерія Мусхаріна.
Уроки стійкості: Гумор, довіра та «Теревені»
Учасники форуму поділилися практичними механізмами, які допомагають зберігати команду та ментальний баланс в умовах постійного стресу:
- Херсонське «Кавун.City»: Редакторка Євгенія Вірлич назвала ключовими факторами довіру в команді, почуття гумору (створення окремого «чатика на посміятись») та свободу вибору тем. Журналіст має право відмовитися від роботи з важкою темою, якщо ментально не готовий.
- «РІА Південь» (релоковане медіа з Мелітополя): Редакторка Світлана Залізецька зазначила, що після полону колег та захоплення батька, індивідуальна робота з психологом, який розуміє специфіку медіа, стала критичною. Вони створили окремий чат «Теревені» для неформального спілкування та гумору під час бомбардувань, що допомагає команді переживати кризові ситуації.
Захоплення світової спільноти
Міжнародний експерт, старший радник Глобального центру травми і журналістики Гевін Різ, який ознайомився з дослідженням, підкреслив, що українські редакції демонструють надзвичайну здатність до адаптації, якою може скористатися світ.
Експерт назвав рушійними силами стійкості українських медійників два наукові фактори: наявність мети/сенсу (бажання показати світу правду) та солідарність всередині команд. Він закликав журналістів встановлювати особисті кордони та зменшувати навантаження, оскільки стійкість не завжди відчувається як така в умовах шаленого тиску.
НСЖУ планує незабаром презентувати онлайн-платформу з повними результатами дослідження, порадами експертів та інтерв’ю журналістів.
За матеріалами Інформаційної служби НСЖУ,
фото Дар’ї Зирянової